Планета Ангелоїда – Ліхтар Гавриїла – Частина 1

26-07-2019
Планета Ангелоїда – Ліхтар Гавриїла – Частина 1

Ліхтар Гавриїла (Автор: Оксана Акунина) Десь там, посеред міріадів зірок, є одна Галактика. На ній, за незбагненним планом Творця, вдихнула на повні груди і почала існувати планета Земля. І сказав Творець, що все добре, але не сповнене до кінця. Тоді Він створив Людину. І понесла в собі Людина часточку Божого Світла і могла б бути щасливою, але… Львів. Шоста година ранку. Сонячні промені несміливо пробиваються крізь закриті шторами вікна. Один з тих допитливих промінчиків лагідно полоскотав Настусиного кирпатого носика. Ох, алеж ви ще незнайомі з Настусею. Настуня вже майже доросла, їй 16 років і вона уже майже учениця 11 класу Львівського ліцею. До шкільних занять залишилося іще якихось півтора місяці. Півтора місяці теплого літнього сонечка, прогулянок у Стрийському парку, вечорів з незмінною гітарою та невеличкою компашкою найближчих друзів. Так от … того ранку Настуся, розбуджена невсипущим промінцем, прокинулася і взялася до звичних справ, тобто продовжувала смакувати літом та радістю від кані кулів, бо попереду важкий навчальний рік. Важкий тим, що він останній у її шкільному житті, що попереду ЗНО, що потрібно робити вибір, а чим би вона хотіла займатися ще до кінця і сама не розуміла. Але цього ранку не хотіла про те думати, вона відпочиває! Так от на деякий час залишимо стародавній Львів і Землю. Десь там на одній із віддалених планет Галактики в Едемському Саду під тінистими вітами віковічних дерев у напрямку Дерева Життя простували – Апостол Павло та Архангел Гавриїл. – Ти, Гавриїле, завжди приносиш Добрі Новини, але цього разу ти мене насторожуєш! – Так, Павле, я – Благовісник, але цього разу мої вісті не є такими. І перш ніж повідати про них Творцю та всім янголам, я хотів поговорити з тобою. – То що ж трапилося? – Сьогодні сталося незвичне явище. Такого не було ще від часів, коли збунтувався один із янголів і підбурив до хули на Творця інших янголів, і був бій, і скинутий був сатана на Землю і його поплічники також. – Ти мене лякаєш, то що ж такого могло статися, що ти такий занепокоєний і пригнічений? – Сьогодні раптово свіча у ліхтарі, що палала Вічним Вогнем Божої Слави і яку я постійно охороняю – згасла, а люстерко, яке відображує добрі і погані справи Людей, зненацька почало тьмяніти і у ньому майже нічого не видно! – Почекай, а що ж тепер буде? Ти пробував запалити свічу? – В тому то й річ, що я не можу того зробити. Вогонь відродити може тільки Творець! Але перш ніж іти до Нього я хотів би розібратися і зрозуміти, що ж такого трапилося і до чого такі знаки. – Слухай, Гавриїле, може послати на Землю одного з янголів, хоча б того Даниїла, що такий спритний і мудрий? – Так, Ти маєш рацію, я зараз же зв′яжуся з ним і попрошу його відправитись на Землю для з′ясування всіх обставин, але спочатку до Творця і на Ангелаїду, щоб разом з усіма янголами придумати як діяти далі.